Ґвендолін Брукс

Я закликаю вас зрощувати міцність у темряві. Темного садівництва у головокрутному холоді. В гарячому паралічі. Під вовків і койотів ретельним мовчанням. Де сухо. Де сухо. Я закликаю вас зрощувати перемогу Над довгими стусанами що ви жадаєте дати й стусанами які чекаєте отримати. Над тим що бажає розкришити вас, зачумити вас. Я закликаю вас зрощувати силу вилікуватись і звеличитись у неусмішливій пітьмі, у багатьох багатьох похмільних ранках; у крейді й задусі.

Марку Крауфорду від кого ця комісія Чиє розбите вікно є крик мистецтва (вдача, що блим свідомий як витонченість, як зрадницька віра) є садно: є звук: є старовічка прем’єра. Наш прекрасний потік і жахливий орнамент. Наш варварський і металевий чоловічок. “Я створю! Як не ноту, так діру. Якщо не увертюру, спаскудження.” Повний перцю і світла і Солі і ночі і карго. “Не сходь під планку Якщо бачиш що немає випусту. Кожному до його горя, кожному до його самотності та метушливої помсти. Ніхто не знає де я був і тепер мене там немає вже.” Єдина свідомість є чашка чаю. Музика у мінорах. Кожен інший має відмінну годину. “Це був ти, це був ти, хто викинув моє ім’я! І це все що я маю собі.” Хто не має Конгресу, лобстеру, любові, луау, Регентської Зали, Статуї Свободи, біжить. Слизька амальгамація. Помилка. Круча. Гімн, пастка, і неосяжне сонце.

Gwendolyn Brooks

Ґвендолін Брукс

Перший Афроамериканець, що отримав Пулітцера. Поетка, письменниця, викладач.

До В’язнів

Хлопець розбиває скло