James Mercer Langston Hughes

Langston Hughes portrait photo

Ленгстон Ґ'юз

Американський поет, громадський активист, романіст, драматург і колумніст. Інноватор жанру джазової поезії. Лідер Гарлемського Ренесансу в Нью-Йорку...

Квітнева дощова пісня
Блюз на Козубі
Ти й вся твоя раса
Гарлем
Суіцид
Бі’ Хлопа Блюз
Вмираюча Тварина
Чаша Пилу
Мідні Плювальниці
Хелен Келлер
Гость за обедом: Я

Квітнева дощова пісня

Хай дощ поцілує тебе.
Хай дощ над головою твоєю стукає рідкими срібними краплями.
Хай дощ заспіває тобі колискову.

Дощ робить недвижні вири на пішоході.
Дощ робить біжучі вири у водостоках.
Дощ грає невеличку сонну пісеньку на твоїм даху вночі -

І я люблю дощ.

Блюз на Козубі

Грай на гітарі, хлопе,
Доки вчорашній
Кіт чорний
Геть вибігає завтрашніми
Дверима задніми
Й злої старої
Тяжкої вдачі
Більше нема!

Ти й вся твоя раса

Ти й вся твоя раса.
Киньте погляд над містом в якому ви живете
Й встидитеся.
Подивіться на білих хлопців 
І на себе
Й встидитеся
Що така навзначна бідність існує там,
Що таке дурне невігластво плодить дітей там
За такими сумлінними укриттями відчаю -
Що ви й самі не відчуваєте ані неспокою
Ані змужнілості встати й сказати
Я попереджаю тебе не підходь ані кроком ближче, злий світе,
З жадібними руками які шукають торкнутись моєї горлянки, я 
попереджаю тебе не підходь ані кроком ближче до мене:
Коли зможеш сказати це
станеш вільний!

Гарлем

Що трапляється з відкладеною мрією?

Чи вона сохне
як родзинка на сонці?
Чи гноїться як болячка –
Й потім тече?
Чи смердить вона гнилим м’ясом?
Або береться лушпайкою й цукром поверх –
як мелясовий пундик?

Можливо вона тільки гне
Наче тяжка ноша.

Чи вона вибухає?	

Суіцид

Мі солоденький добрий чоловік
Спакував свою торбу й звалив.
Мі солоденький добрий чоловік
Спакував свою торбу й звалив.
Нікому любити мене:
Я вб’ю сі собі.
Я куплю собі ножа з
Лезом десять дюймів вздовж.
Я куплю собі ножа з
Лезом десять дюймів вздовж.
Порізати мі себе або
Того чоловіка що наробив шкоди мені?
Люб’чи я стрибну у ту річку
вісім-десять-дев’ять футів глибини.
Бо та річка тиха
Ай’ бі’, бі’ дівуха заснить.

Бі’ Хлопа Блюз

Як я був вдома це
Захід здавався як золото.
Коли я був дома це
Захід здавався наче золото.
Як я прийшов на Північ це
Увсі кляті світи стали холодні.

Я був добрий хлоп,
Ніколи нічого дурного не робив.
Так, я був добрий хлоп,
Ніколи нічого дурного не робив,
Але цей світ такий нудний
Ан де шлях є тяжкий ан’ довгий.

Я закохався в
дівуху я думав була добра.
Закохався в
дівуху я думав добра була.
Вона зробила так що я втратив сві гроші.
Ан’ майже втратив розум сві.

Нудний, нудний,
Нудний рано у ци ранці.
Нудний, нудний,
Рано, рано у ци ранці.
Ц’е так нудно
Я бажав би не народжуватися ніколи.

Вмираюча Тварина

Відчуваючи смерть
Канюки збираються -
Ніщо ця боротьба остання
Плоті під непогодою,
Ніщо останній погляд цей
Агонізуючого ока
У минаючому вітрі
І безмежнім небі.	

Чаша Пилу

Земля хоче щоб я повернувся
До жменьки пилу восени,
До дощової краплини
В долоню моєї руки
Навесні.
Земля хоче, щоб я повернувся
До зламаної пісні у жовтні
До снігового птаха на крилі.
Земля хоче, щоб я повернувся.

Мідні Плювальниці

Чисть плювальниці, хлопче.
       Детройт
       Чикаго
       Атлантик Сіті
       Палм-Біч.
Чисть плювальниці.
Пар у готельних кухнях,
І дим у готельних лобі,
І слиз у готельних плювальницях:
Частина мого життя.
      Гей, хлопче!
      Нікель,
      Дайм,
      Долар,
Два долари у день.
       Гей, хлопче!
       Нікель,
       Дайм
       Долар,
       Два долари
Купити взуття для дитини.
Сплати за хату.
Джин по суботах,
Церква в неділю.
       Мій Боже!
Діти і джин й церква
Жінка й неділя
Всі змішане з даймами й
Доларами й чистими плювальницями
Сплатити за хату.
      Гей, хлопче!
Яскрава чаша мідна бажана Господу.
Яскрава полірована мідь, як цимбали
Танцюристів царя Давида
Як Соломонові мідні чаші.
      Гей, хлопче!
Чиста плювальниця на вівтарі Господа.
Чиста яскрава плювальниця тільки-но відполірована -
В решті решт, я це можу запропонувати.
       Ав'ваа, хлопче!

Хелен Келлер

Она,
В темноте,
Нашла свет
Ярче, чем многие видели вообще,
Она,
В себе самой
Нашла красоту
Душой своей собственной овладев.
И теперь мир берет
Из ее наследства:
Послание крепости
Внутренней силы.

Гость за обедом: Я

Я знаю, что я
Негритянская Проблема
Пьяный и сытый,
Отвечаю на обычные вопросы
Что приходят в белый ум
И нащупывают робко
Проб в политической стезе
К тому ж необходимых средств
В тьме С.Ш.А. -
Дивясь как вещи оказались таковыми
В теперешней демократической ночи,
Ропочущие тонко
Над фрезой поющей
“Так стыдно мне быть белым.”
 
Лобстер восхитителен,
Вино божественно,
И центр внимания
На моем столе, дамасском.
Быть проблемой на
Парк Авенью в восемь
Не так уж и плохо.
Решение проблемы,
Конечно, подождет.