Pablo Picasso

Пабло Пікассо

Власними словами Пікассо каже: "ще довго після його смерті будуть отримувати визнання його рукописи і енциклопедії скажуть: Пікассо, Пабло Руіс - іспанський поет, що любительствував у живопису, мазався малюванням і скульптурою". Чарівник вільного стиха, Пікассо, водився з деякими поетами і письменниками в Парижі, й, був частим гостем дома Гертруди Стайн, разом з фігурами на кшталт Фіцжеральда, Хемінгуея і Джойса (рівень геніальності в кімнаті не зашкалює?) Тобто, те що він почав писати не є дивом. Після того як в 1935 пішла дружина він став використовувати маленькі записники, які одразу ж ховав, як тільки в кімнату хтось входив...

… the street be full of stars
and the prisoners eat doves
and the doves eat cheese
and the cheese eat words
and the words eat bridges
and the bridges eat looks
and the looks eat cups full of kisses in the orchata
that hides all with its wings
the butterfly the night
in caf last summer
in Barcelona

... улица полнится звездами
и заключенные едят голубей
и голуби едят сыр
и сыр ест слова
и слова едят мосты
и мосты едят взгляды
и взгляды удят чашки полные поцелуев орчата
скрывшие своими крыльями все
бабочка ночь
последнее лето в кафе
в Барселоне

listen in your childhood to the hour that white in the blue memory borders white in her very blue eyes and piece of indigo of sky of silver the white white traverse cobalt the white paper that the blue ink tears out blueish its ultramarine descends that white enjoys blue repose agitated in the dark green wall green that writes its pleasure pale green rain that swims yellow green.

слушай в своем детстве тот час где белое в синей памяти граничит с белым в ее таких голубых глазах и обрывки индиго небес серебра того белого белого секущего кобальт белой бумаги что голубым чернилом рыдает воронящаяся теми ультрамариновыми сбросами где белый соединяется с синим наделяя агитированный в темном зеленом стены зеленый что пишет свое удовольствие блеклым зеленым дождем что купает зеленый желтый.